Інтелектуальна власність - це результат інтелектуальної, творчої діяльності або право людини на інший об’єкт права інтелектуальної власності. Згідно з українським законодавством, до об’єктів права інтелектуальної власності належать, зокрема: літературні та художні твори; комп’ютерні програми; компіляції даних (бази даних); комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; фонограми, відеограми, передачі ( програми) мовних організацій; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі; промислові зразки; комерційні секрети. Виключний перелік об’єктів інтелектуальної власності наведено у статті 420 Цивільного кодексу України.

Захист права інтелектуальної власності має надто важливе значення і цінність, оскільки суть цього права полягає у визнанні за відповідною особою (фізичною або юридичною особою), яка створила відповідний об’єкт інтелектуальної власності, права авторства (винахідництва) на такий об’єкт.

Об’єкти Права Інтелектуальної Власності в Україні

В умовах нашого сьогодення, коли є надто багато різної та загальнодоступної інформації, зокрема, в мережі Інтернет, на вебсайтах, у соціальних мережах, різних каналах для спілкування, досить важливо захистити СВІЙ об’єкт інтелектуальної власності шляхом визнання за суб’єктом, який створив такий об’єкт, права авторства (особистого немайнового права інтелектуальної власності).

Наприклад, якщо ми говоримо, про торговельну марку (знак для товарів і послуг), під якою суб’єкт господарювання здійснює свою підприємницьку діяльність (продає товари, надає послуги будь-якого характеру (медичного, юридичного і т.п.), то ми всі розуміємо, що йдеться про своєрідний “бренд”, під яким здійснюється відповідна діяльність, і саме цей “бренд” є визначальним для споживача чи замовника послуг під таким “брендом”. Адже якщо йдеться про широко відому торговельну марку (знак для товарів і послуг), що вирізняється високою якістю товарів чи послуг, що продаються/надаються під цим знаком, саме творець (автор) такого знака/”бренда” має подбати про його належний захист від незаконних зазіхань на незаконне використання такого знака/”бренда”, адже найбільший такий знак може бути “спокусливим” для його копіювання ( ототожнення) іншими конкурентними гравцями бізнесу в Україні.

Якщо говорити про знак для товарів і послуг/торговельну марку/(“бренд”), то найдієвішим способом досудового захисту права інтелектуальної власності на такий “бренд” є реєстрація права інтелектуальної власності на такий знак/торговельну марку/(“бренд”) та отримання відповідного свідоцтва, яке видається національним органом інтелектуальної власності ( НОІВ) - ДП “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент). Це убезпечить власника такої торговельної марки в майбутньому від обов’язку доведення своїх особистих немайнових прав інтелектуальної власності на таку марку.

Для реєстрації права інтелектуальної власності на торговельну марку її творець (власник) самостійно розробляє зображення (форму) знака для товарів і послуг, що заявляється для охорони права інтелектуальної власності. До речі, такі знаки можуть бути різноманітними: словесні у вигляді слів або сполучень літер; образотворчі у вигляді графічних композицій будь-яких форм на площині; об’ємні у вигляді фігур або їхніх композицій у трьох вимірах; комбінації вищевказаних позначень. Такі знаки можуть бути виконані в будь-якому кольорі або поєднанні кольорів. Знак може бути звуковим, світловим, а також кольором або поєднанням кольорів тощо.

Судова Практика та Відповідальність у Сфері Інтелектуальної Власності

Якщо аналізувати судову практику у сфері захисту прав інтелектуальної власності, то найпоширенішими спорами є спори, що виникають щодо захисту:

• Авторського права та суміжних прав;
• Знаків для товарів і послуг (торгова марка);
• Інших об’єктів промислової власності (патентування).

Що стосується відповідальності, яка настає внаслідок порушення прав інтелектуальної власності, то така відповідальність може бути як адміністративною, кримінальною, так і цивільно-правовою.

Так, статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, - у вигляді накладення штрафу на порушників від 10 до 200 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (170 - 3400 грн) із конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення.

Кримінальним кодексом України визначено випадки кримінальної відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності, а саме:

Стаття 176. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування і розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейринг або інше умисне порушення авторського права та суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це заподіяло матеріальну шкоду у значному розмірі, - у вигляді штрафу від 20 до 20 тисяч гривень.

При цьому, санкція частин 2-3 статті 176 Кримінального кодексу України посилюється залежно від суб’єктів порушення (за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища), а також рецедиву злочину та розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Стаття 177. Незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, сорту рослин, раціоналізаторської пропозиції, привласнення авторства на них, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це заподіяло матеріальну шкоду в значному розмірі, - у вигляді штрафу від 200 до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

При цьому, санкція частин 2-3 статті 177 Кримінального кодексу України посилюється залежно від суб’єктів порушення (за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища), а також рецедиву злочину та розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Стаття 229. Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо це заподіяло матеріальну шкоду в значному розмірі, - у вигляді штрафу від 1000 до 4000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

При цьому, санкція частин 2-3 статті 229 Кримінального кодексу України посилюється залежно від суб’єктів порушення (за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища), а також рецедиву злочину та розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Якщо говорити про цивільно-правову відповідальність, яка настає внаслідок порушення прав суб’єкта інтелектуальної власності (творця, автора), то така відповідальність настає для порушника внаслідок звернення творця (автора) до порушника з позовом (судовий метод).

У разі порушення прав інтелектуальної власності, зокрема, авторського або суміжного права, особа права, яке було порушено, може звернутися до суду з позовними вимогами про притягнення до відповідальності:

1. визнання і відновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право та/або суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
2. поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;
3. відшкодування шкоди (матеріальної шкоди), включно з упущеною вигодою, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;
4. обов’язку публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;
5. вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов’язаних із захистом авторського права і суміжних прав.

Залежно від обраного особою способу судового захисту порушених прав, суд може постановити рішення або ухвалу, зокрема, про:

• відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, із визначенням розміру відшкодування;
• відшкодування шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав;
• стягнення з порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, одержаного внаслідок порушення;
• виплату компенсації, яку суд визначає як паушальну суму на базі таких елементів, як подвоєна, а в разі навмисного порушення - як потрійну суму винагороди або комісійні платежі, сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав, замість відшкодування збитків або стягнення доходу і т. д.

Звернення до Державних Органів: Інструмент Захисту Порушених Прав

Особливе місце серед усіх вищевказаних способів захисту прав інтелектуальної власності посідає адміністративний спосіб захисту порушених прав. Він полягає в тому, що особа, яка дізналася про порушення своїх прав інтелектуальної власності, може звернутися до відповідного державного органу управління або громадської організації, творчої спілки, до якої входить особа, що порушила право інтелектуальної власності.

Порівняно новим способом адміністративного захисту авторського чи суміжного права, що були порушені через мережу Інтернет, є звернення заявника до власника веб-сайту/веб-сторінки, на якому (якій) розміщено відповідну електронну ( цифрову) інформацію, із заявою про припинення порушення. Такий алгоритм захисту чітко регламентований Законом України “ Про авторське право і суміжні права” (ст. 52-1). Порядок захисту авторського права і (або) суміжних прав, визначений цією статтею зазначеного закону, застосовується до відносин, пов’язаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, комп’ютерних програм, відеограм, фонограм, передач (програм) організацій мовлення. Особливість цієї процедури захисту авторського та (або) суміжних прав полягає в тому, що вона може бути надана лише адвокатом та інтересам особи ( заявника), права якої було порушено.

Отже, питання захисту прав інтелектуальної власності на відповідний об’єкт права інтелектуальної власності - це окрема категорія справ, яка має свої особливості.

Для ефективного захисту порушених прав інтелектуальної власності слід звертатися до кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи у зазначеній сфері. Адже такий фахівець зможе надати правову оцінку проблеми, що склалася, допоможе належним чином зафіксувати факт порушення ваших прав та зібрати необхідні докази для відновлення порушених прав.

Судовий Аспект: Порушення та Відновлення Прав Інтелектуальної Власності

Водночас варто пам’ятати, що для ефективного поновлення вашого порушеного права інтелектуальної власності необхідно насамперед довести факт належності цього права саме вам, як автору (творцю, винахіднику тощо), при цьому не обов’язково реєструвати ваше авторське право на відповідний твір (аудіовізуальний твір, літературний твір, фотографічний твір, комп’ютерні програми, бази даних тощо), хоча довести приналежність авторського права в разі його реєстрації буде значно легше, ніж довести факт його належності до авторських прав, які були порушені.

Згідно з чинним законодавством України діє принцип презумпції авторства, коли авторське право на твір виникає вже внаслідок факту його створення. А це означає, що якщо ви створили твір (незалежно від його виду, жанру тощо) обов’язково потрібно потурбуватися про зазначення на відповідному примірнику/публікації тощо власного імені та прізвища, знака авторства “©”, та року першої публікації вашого твору, або принаймні під час написання своїх публікацій у соціальних мережах, у мережі Інтернет, блогах вказуйте своє авторство.